Матусю, ненько, мамо рідна,
Не бійсь за мене, а живи.
Я хочу, щоб не мучалась, а квітла.
Щоб була повна радості в очах.
Щоб ніби пташечка маленька, сизокрила
Вкривала мої плечі в своїх снах.
Я хочу бачити твої блакитні, ясні очі,
А не залиті горем і слізьми.
Радій, живи, молись щоночі
Щоб бачив я ясні, чудові сни.
А пам'ятаєш, як невинно грався?
Як бігав по траві з м'ячем?
Як іноді тебе не дослухався?
Але обрізало усе мечем...
Мечем, розради, болю, туги,
зневіри, неясної правоти!
Молись, матусю, а я буду
Твою молитву берегти.
Я збережу для тебе полонини,
де зріс я, де зросла і ти.
Прошу одне - не сумнівайсь не днини
У тому, що воюю я з мети.

Пішов на схід!Та повернутись обіцяв.
Я пам ятаю,як гуртом ми проводжали 
тебе в АТО.А ти сміявся та не знав,
що там на небі вже для тебе готували

Ти пішов на війну несподівано, сину.
- Не віддам! - кричала тобі навздогін.
- Мамо, йду я за Тебе й за Україну!
Ніхто не пануватиме в домі моїм!

Так і пішов, обіцявши вернутись.
Так і пішов мій син на війну.
Я і не встигла до серця торкнутись,
як він залишив мене тут одну.

Я не спала й не їла; молилась ночами.
Серце завмерло і голос затих.
Я кожен день його зустрічала,
й боялась зустріти його неживим.

Телефонний дзвінок, його голос: "Все добре".
Гармати, постріли і крики чиїсь.
Герой, захисник мій хоробрий,
мій Син... "Живим, повернись!"

З новинами сивіла, наче в фільмі.
"Все добре, Мамо, я живий"
А я за нього так боюся сильно,
і десь він зараз там рвонув у бій...

Чекала довго я свого Героя!
Ця біль мене скосила, як бур'ян.
Обійняти хочу, а він десь обіймає зброю,
ризикуючи своїм малим життям.

Мій Син, пишаюсь Тобою.
Герой, рідний мій Герой.
Ти йшов жахливою війною,
моя душа йшла поряд десь з тобою.

"Алло, синок, тримаєшся? Все добре?"
"Живий, здоровий, Мамо, лиш чекай!"
Чекала свого справжнього Героя.
Я постаріла від розлуки і нехай!

Мене так все лякало невідоме.
І я згорала в тЯжкому вогні!
І ось, Герой мій повернувсь додому!
В дерев'яній і брудній труні…

Коханий, рідний, милий,
Я Господа молю за тебе, мій єдиний.
Хай збереже, укриє, відведе.
До дому живим тебе приведе.
Моє кохання хай оберігає,
Немов броня, тебе обволікає.
Скрізь війни пекло, повернись,
чекаю,
Тихесенько я сльози утираю.
Як хочеться прокинутись у
мирі,
Щоб все було у сні жахливім.
Але не сон це, а реальність
дика.
Де кожен окрик тіло обертає.
На кожен дзвоник серце
завмирає.
Де кожну мить вбивають
чиюсь мрію.
І кожен постріл потрапляє в
тіло.
Та як же хочеться, щоб
зупинились війни.
Щоб повернулися живими
рідні,
Всі ті, хто землю захищає
неньку.
І ти, коханий мій, рідненький.

А там гримить, а там стріляють,
А там невинні помирають,
Мою країну розривають,
На Сході рідної землі
Іде війна, воюють люди
І в мирний час і в мирні дні
Там, помирають на війні,
Мені так боляче дивитись
Ті кадри, ніби із кіно,
Для чого там людей вбивають?
Ну дайте відповідь: «За що?»,
Там хлопці, багатьом по двадцять,
Комусь немає й двадцяти
Їм би майбутнє будувати,
Їм би не бачити війни…
Десь в дома їх чекають мами
І в тата сльози на очах:
«Ну як це? Дітям воювати…»
Безвихідь, розпач, біль і страх,
Вони ж ростили свого сина
Не для війни, не для війни,
Можливо він у них єдиний,
Благаю Боже збережи
Життя всім тим, хто там на Сході
В полоні лютої війни,
Їм би ще жити, їм би жити,
Їм би не бачити війни,
Та їх війна ця зачепила,
Країно моя молода
Тримайся рідна, є ще сили,
В тобі вирує ще життя,
За тебе Богу помолюся,
За кожного хто зараз там
Відстоює свою країну,
За тих, хто заплатив життям…
Я сподіваюсь дуже скоро
Все буде добре, все мине,
Молюсь за тебе Україно,
За мир і за життя твоє!

Я бачила, як плакали Солдати… 
Я плачу з Ними… І МОЛЮСЬ ЗА НИХ… 
Під віршами за Мир – трагічні дати… 
БУДЬ-ЛАСКА, ПОВЕРТАЙТЕСЯ з війни!.. 

Присутнє всюди… Світле і вловиме… 
До болю РІДНЕ… Чисте почуття: 
БУДЬ-ЛАСКА, ПОВЕРТАЙТЕСЯ ЖИВИМИ! 
Заради УКРАЇНИ і Життя! 

Заради УКРАЇНИ і Свободи! 
Заради Миру, Спокою, Добра!.. 
У Київ, в КОЛОМИЮ, Львів і Броди… 
У Яворів, Франківськ, Кіровоград… 

БУДЬ-ЛАСКА, ПОВЕРТАЙТЕСЯ ДОДОМУ! 
Сльозинка СИНЬО-ЖОВТА – на щоці… 
В Одесу ПОВЕРТАЙТЕСЬ і в Житомир… 
У Харків, Запоріжжя, Чернівці… 

Заради Всіх, хто молиться й чекає!.. 
БУДЬ-ЛАСКА, ПОВЕРТАЙТЕСЯ з АТО… 
У Вінницю, Тернопіль, Миколаїв… 
У Рівне, Луцьк, Черкаси, Краматорськ… 

Вся Україна: Ужгород, Полтава, 
Чернігів, Суми і Дніпропетровськ… – 
Вітатиме: «ГЕРОЯМ СЛАВА! СЛАВА!!!» 
…Нехай не ллється Українська кров!.. 

БУДЬ-ЛАСКА, ПОВЕРТАЙТЕСЯ ДОДОМУ!.. 
Хай кожен зніме бронік-оберіг!.. 
ВИ пережили пекло, відчай, втому… 
ВАС ВИМОЛИЛИ В БОГА МАТЕРІ!.. 

БУДЬ-ЛАСКА, ПОВЕРТАЙТЕСЯ ЖИВИМИ!..

Сьогодні відкрився наш новий веб сайт.