Лист солдата.

Матусю, ненько, мамо рідна,
Не бійсь за мене, а живи.
Я хочу, щоб не мучалась, а квітла.
Щоб була повна радості в очах.
Щоб ніби пташечка маленька, сизокрила
Вкривала мої плечі в своїх снах.
Я хочу бачити твої блакитні, ясні очі,
А не залиті горем і слізьми.
Радій, живи, молись щоночі
Щоб бачив я ясні, чудові сни.
А пам'ятаєш, як невинно грався?
Як бігав по траві з м'ячем?
Як іноді тебе не дослухався?
Але обрізало усе мечем...
Мечем, розради, болю, туги,
зневіри, неясної правоти!
Молись, матусю, а я буду
Твою молитву берегти.
Я збережу для тебе полонини,
де зріс я, де зросла і ти.
Прошу одне - не сумнівайсь не днини
У тому, що воюю я з мети.