Мій солдате, пішов ти з дому

Мій солдате, пішов ти з дому
Тебе кличе країна мила,
Автомат тримаєш під сердцем,
І в душі,тільки спогади дивні.

А раніше було "дитинство",
Але зайве тепер це слово.
Ти пішов,і так стало тихо,
Ти пішов,я молилася Богу.

Так,я знаю,зробив це навіщо,
І куди занесла тебе доля...
Тільки вірю,що ти повернешся,
Цілий мій,без краплиночки болю.

Я чекаю на тебе,солдате,
Навіть в саму жорстоку хвилину.
Хай не кажуть, «його вже немає»,
Знаю,я,головне-тільки віра!

Я не плачу,не плачу,мій любий.
Я тримаюсь,як можу, я сильна..
Знаю,любиш мене ти безмірно,
ну а ще в тебе є- Україна.

Ти казав мені щирі фрази:
«Доки Ненька не буде вільна
Я за нею повинен стояти
Нескінченні часи і хвилини».

Я пишаюсь тобою,солдате,
Зараз вдячна тобі вся країна.
И хай чується в кожній хаті 
"Ти герой- України дитина"!